Криза українського парламентаризму: справжні мотиви та стратегії політиків очима провідних політологів
Під час проведення прес-конференції були оприлюднені результати опитування 30-ти провідних українських політологів та політичних експертів, - серед яких, зокрема, Д.Видрін, В.Фесенко, О.Дергачов, А.Єрмолаєв, В.Полохало, І.Жданов, І.Когут, В.Котигоренко та ін, - і яке окреслює наслідки для України дострокових виборів, найімовірніший формат післявиборчої коаліції та найоптимальніші тактики та стратегії основних політичних гравців.

Експерти негативно оцінюють наслідки дострокових виборів до Верховної Ради України, наголошуючи, насамперед, на погіршенні репутації України в міжнародній політиці. Про те, що вибори погіршать імідж України на міжнародній арені заявили половина (50%) опитаних експертів. Крім того, експерти вказали, що вибори послаблять авторитет інститутів державної влади в суспільстві (43,3% опитаних), а також можуть призвести до посилення авторитарних тенденцій в Україні (37,7%). Разом тим, третина експертів (30%) переконана, що вибори загострять політичне протистояння в Україні. Експерти, здебільшого, не схильні були відзначати позитивні наслідки виборів. У те, що вибори сприятимуть зміненню демократичних інституцій в Україні вірять 16,7%, а у те, що у результаті виборів буде подолана політична криза в країні вірять лише 13,3% опитаних. Жоден з тридцяти опитаних експертів не вважає, що вибори сприятимуть мінімізації впливу глобальної економічної кризи на Україну.

Експерти також вказували на інші (23,3% відповідей) результати дочасних виборів до парламенту. Серед власних варіантів відповідей, експерти, зокрема, відзначили, що «вибори дозволять сформувати більш збалансовану основу для законодавчої і виконавчої ланки, що створить підґрунтя для подальшого розвитку країни і уникнення кризи» (експерт - А.Єрмолаєв), «вибори не вплинуть на якість політики, вони приведуть лише до переформатування уряду» (І.Когут), «вибори можуть підсилити антидукраїнські сили» (експерт - О.Палій), та «вибори призведуть до появи радикальних сил, які зараз не представлені в парламенті» (експерт - Т.Кінько).

Політологи у переважній більшості (83,3%) переконані, що справжньою метою, яку переслідував Віктор Ющенко, розпускаючи парламент, було усунення Ю.Тимошенко з посади прем’єр-міністра, послабивши її, таким чином, як конкурента на майбутніх президентських виборах. Майже рівна кількість експертів (40% і 36,6% відповідно) вважають, що Віктор Ющенко розпустив парламент «через домовленість з частиною Партії Регіонів (Р.Ахмєтов, Б.Колєсніков, Ю.Бойко та ін.), перерозподілити владу за схемою: Янукович – прем’єр після парламентських виборів, Ющенко – президент на другий термін», а також – аби «створити нову коаліцію на базі НУНС та ПР в новому складі парламенту». Шість із тридцяти (20%) опитаних експертів переконана, що основним мотивом Президента було «виконання вимог Конституції». Разом з тим, лише 10% експертів вважає, що нові вибори – це не стільки мета В.Ющенка, скільки вимога більшості українських олігархів та лише двоє експертів (С.Конончук, О.Одушкін) ) вважають, що прагненням Президента було подолання політичної кризи.

Серед інших варіантів справжніх мотивів Президента називалось, зокрема, бажання «зробити ПР і БЮТ конкурентами та не допустити відновлення антипрезидентської конституційної більшості, а також надія, що внаслідок виборів вдасться продемонструвати позитивну динаміку пропрезидентського блоку і сформувати структуру ВР, спроможної висунути на посаду Прем’єра лояльну до Президента фігуру» (експерт - В.Фесенко)

Найоптимальнішою поведінкою Віктора Януковича з точки зору стартових позицій на майбутніх президентських виборів є, на думку більшості опитаних експертів (53,3%), активна участь у виборах згідно Указу Президента. Також експерти вказували як на оптимальну стратегію - активну участь у парламентських виборах та створення коаліції з «Нашою Україною» та Блоком Литвина (13,3%). Лише два експерти (В.Дудко, Є.Камінський) зазначили, що найкращі стартові позиції у президентських перегонах отримає у випадку активної участі у парламентських виборах та створення коаліцію з БЮТ, і два експерти (В.Полохало, В.Котигоренко) переконані, що оптимальною стратегію для майбутньої президентської кампанії може бути намагання перенести парламентські вибори на зиму чи весну 2009 року.

Найоптимальнішою поведінкою Юлії Тимошенко з точки зору стартових позицій на майбутніх президентських виборів є, насамперед, домагатися на посаді прем’єр-міністра одночасних Президентських і парламентських виборів. Така стратегія для Тимошенко найчастіше згадується у відповідях експертів (43,3%). Другою можливою стратегією для лідера БЮТ (23,3% опитаних) є домагатися на посаді прем’єр-міністра перенести парламентські вибори на зиму, чи весну 2009 року та працювати на посаді прем’єра до утворення нової коаліції (20%). Лише троє з тридцяти експертів (Д.Видрін, Ю.Остапець, О.Шморун) вважають, що найкраще для Тимошенко було би негайно піти відставку, аби отримати кращі шанси на президентських перегонах.

Експерти скептично оцінюють шанси створення будь-якої коаліції у новому складі парламенту. Про те, що жоден варіант коаліції не буде створено у новому складі парламенту заявили 36,7% опитаних експертів. Найбільш реальними, - у порівнянні з іншими, - варіантами коаліції експерти називали коаліцію ПР+ НУ + БЛ (16,7%) та ПР+КПУ+БЛ (16,7%). Лише один експерт (В.Дудко) припускає можливість утворення коаліції БЮТ+ПР, і один експерт (В.Ченаш) передбачає утворення коаліції БЮТ+НУ+БЛ.

Серед інших варіантів розвитку подій у новообраній Верховній Раді експерти називають, зокрема, «утворення ядра коаліції на основі ПР+БЛ і проведення переговорів з іншими силами» (А.Єрмолаєв) та «створення основи коаліції у складі ПР+ КПУ» (І.Когут).

П’ять основних висновків з дослідження:
• Проведення дострокових виборів до Верховної Ради матиме негативні наслідки для українського суспільства, особливо, для зовнішньо політичних устремлінь та завдань української влади (отримання ПДЧ у грудні, Угода про асоційоване членство з ЄС, тощо).
• Основними рушієм прибічників розпуску парламенту було прагнення змінити формат урядової коаліції. Ініціюючи розпуск парламенту Президент Ющенко de facto визначив своїм стратегічним партнером політичні кола, близькі до ПР, через які він прагнутиме забезпечити своє переобрання на другий термін. При цьому, економічні інтереси олігархічних груп, або виконання Конституції не є основними мотивами дій Президента.
• Якщо для Віктора Янукович найбільш оптимальним сценарієм є участь у дочасних парламентських виборах, то для Юлії Тимошенко – це перенесення виборів на якомога пізніший термін, а в ідеалі - проведення одночасних Президентських та парламентських виборів. Це, загалом, збігається з реальними діями, які демонструють нині політики. Як для Юлії Тимошенко, так і Віктора Януковича прем’єрська посада виглядає як стартовою для участі у майбутніх Президентських перегонах.
• Новообрана Верховна Рада буде вкрай нестабільною, і існує висока ймовірність, що жодної коаліції так і не буде утворено в новому парламенті. Однак, якщо нова коаліція таки буде утворена в новому парламенті, то це буде коаліція, з високою ймовірністю за участі ПР. БЮТ, натомість, вочевидь, посяде опозиційну нішу після дострокових виборів.
• Для подолання перманентної політичної кризи необхідні інші механізми, окрім дострокових виборів – ухвалення нової Конституції, обрання ВР за новим Законом про вибори, зміни в партійному будівництві тощо.

Опитування було проведеного Центром соціологічних та політологічних досліджень СОЦІОВИМІР і тривало 20 – 23 жовтня 2008 року.

Учасники прес конференції (УНІАН, 23 жовтня, 2008):
Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень „СОЦІОВИМІР”, директор Міжнародного інституту демократій
Володимир Білецький, керівник Донецького відділення Центру соціологічних та політологічних досліджень „СОЦІОВИМІР”, професор Донецького національного технічного університету.


Дата: 20:21:51, 24 жовтня 2008 р.