В українському секторі Вікіпедії - 100 000 статей!


Вікіпедія, як відомо — це унікальний міжнародний інтернет-проект енциклопедії, який твориться багатьма (сьогодні їх кількість – 250) мовами світу. 28 березня 2008 року кількість статей в українській Вікіпедії перевищила 100 000. Це – важлива етапна подія у розвитку цього інтернет-продукту українською мовою. Прокоментуємо цю подію і перш за все звернімося до прес-релізу самої української Вікіпедії з приводу досягнення «планки-100 000».

По-перше, у прес-релізі УкрВікі дається інформація про витоки проекту і зазначаються основні характеристики мовних секторів-лідерів Вікіпедії, а саме що «Вікіпедія виникла 15 січня 2001 року як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії, який набув значної популярності серед користувачів мережі, і пізніше з'явилися розділи Вікіпедії іншими мовами, з українською включно. На сьогодні, кількість статей в англомовній Вікіпедії перевищує 2 300 000 статей[1], кількість статей у всій Вікіпедії — більше 10 000 000[2]. За англійською йдуть німецька (728 000) та французька (639 000). Найрозвинутішу енциклопедію серед наших сусідів мають поляки — об'єм польської Вікіпедії становить приблизно 500 000 статей[3] і посідає за цим показником четверте місце. Російська Вікіпедія налічує понад 250 000 статей. Існують Вікіпедії мертвими мовами (такими як латинська, санскрит, готська та інші), штучними мовами (есперанто, волапюк та інші).»

По-друге, про форму і правила побудови Вікіпедії як Інтернет-продукту. «Переважна більшість статей, у всіх мовних розділах Вікіпедії, пов'язані між собою перехресними посиланнями і розвиваються паралельно й у тісній взаємодії одна з одною.
Вікіпедія відкрита для всіх, і будь-який читач може навіть без попередньої реєстрації внести зміни в кожну з її статей. Відкритість Вікіпедії не обмежується лише цим — вона вільна і для використання: усі матеріали проекту безкоштовно доступні через Світову мережу і можуть вільно використовуватись будь-якими людьми чи організаціями, у тому числі й у власних комерційних цілях, за умови дотримання вільної ліцензії GNU FDL. Робота з проектом проста і наочна: завдяки технології Wiki з її зручними і простими правилами розмітки тексту, можна з легкістю додати в статтю, що зацікавила, нову інформацію, зображення, гіперпосилання на іншу статтю або зовнішнє джерело, переформулювати текст, поділитися розуміннями зі співавторами статті, або просто додати пропущену кому. Вікіпедія стійка до помилок і динамічна: хоча вона і відкрита для будь-яких змін у переважній більшості статей, її відкрита структура дозволяє настільки ж оперативно виправляти наслідки як помилок, так і навмисного шкідництва. Виправити легше, ніж зіпсувати — завдяки доступній усім охочим можливості відслідковувати зміни і відновлювати попередній варіант статті негайно. Тому кожна зі статей перебуває в безупинному розвитку, і чим більше учасників — тим кращі статті.»
Як бачимо, віртуальна енциклопедія має якісно нові можливості, за вже сьогодні якими переважає будь-яку з паперових енциклопедій світу. Відси непересічність перспектив проекту, його значимість і вага.

По-третє, кілька слів стосовно репрезентативності матеріалів, які розміщуються у Вікіпедії. Це конче важливо, бо «серйозні вчені» ще й до сьогодні дивляться на цей проект, як на таку собі «народну енциклопедію». У грудні 2005 року журнал Nature провів експертне рецензування текстів з наукової тематики, представлених в англомовному розділі і на сайті Британської енциклопедії, яке виявило 123 фактичних помилки в онлайн-виданні Британської енциклопедії та 162 в Вікіпедії — у середньому, по 3 і 4 помилки на статтю, до того ж спеціально відбиралися пари статей однакового обсягу. Незважаючи на спробу Британської енциклопедії представити дослідження як ненадійне, редакція Nature не відмовилася від опублікованих результатів і підкреслила, що аспекти методики дослідження, які заперечувала Британська енциклопедія, принципово не вплинули на результат. Таким чином було показано, що значна кількість статей англійського розділу не поступається за якістю статтям у традиційних енциклопедіях.

Ще один приклад, який наведений в українському прес-релізі – з німецькомовного світу. У грудні 2007 року німецький часопис Stern опублікував результати порівняння німецького розділу Вікіпедії з інтернет-версією відомої німецької енциклопедії Брокгауза. Енциклопедія Брокгауза є найстарішою і вважається найкращою та найнадійнішою німецькою енциклопедією, доступ до неї через Інтернет платний. Дослідники з інституту WIND, які виконували дослідження на замовлення часопису, порівняли 50 випадкових статей з двох енциклопедій, що були співставні за обсягом. Вчені оцінювали статті за шестибальною шкалою, де найкращою оцінкою була 1, а найгіршою 6. У результаті Вікіпедія набрала 1,7 бала, а Брокгауз — 2,7. Статті з Вікіпедії виявились кращими в 43 випадках з 50. Окрім того нові відомості вносились у Вікіпедію набагато оперативніше.

На базі цих аналізів українські вікіпедисти роблять висновок, що «цілком реальним є створення за допомогою технології Вікі достовірного і надійного універсального джерела знань, яке буде доступним для всіх бажаючих. Таким чином, і українська Вікіпедія може стати найповнішим джерелом інформації про світ українською мовою».

На нашу думку це не конче так. Більш ніж річна практика роботи на сторінках УкрВікіпедії, яка вилилася для автора цих рядків у непересічний результат - понад 20 000 редагувань (це дозволило увійти у 10 найактивніших кореспондентів УкрВікі) і близько 6000-8000 нових створених статей, показує, що автура нинішньої УкрВікі має надзвичайно широкий діапазон підготовленості – від, образно кажучи, домогосподарок, до докторів наук і академіків. Причому права у всіх однакові, а якщо малопідготовлена (малокомпетентна) людина стає ще й адміністратором чи патролером , то вона має значно вищі можливості, ніж інші. Тому перші інколи „забивають” других, що шкодить загальному рівню продукту і навіть приводить до відходу від проекту компетентних фахівців, яким в окремих випадках просто несила змагатися з агресивним примітивізмом. Такі приклади в українській Вікіпедії, на жаль, є. І я теж стикався з некомпетентністю, але при тому ж дивною «готовністю» до суджень з будь-якої проблеми. Такі казуси – окремі фрагменти роботи, які, на щастя хоч і створюють певну загрозу, але не домінують. Щоб їх позбутися треба залучення все більшого числа фахівців до участі у проекті Вікіпедії. Їх дуже не вистачає у ряді вузьких галузей.

Що являє сьогодні український сектор Вікіпедії?

Українська Вікіпедія посідає 19-те місце за кількістю статей (нагадаємо – серед близько 250 мовних розділів Вікіпедії), і є однією з найрозвиненіших. Щодня в ній створюється близько 150-200 нових статей і редагується близько 1000 наявних; щомісяця число зареєстрованих дописувачів зростає більш ніж на 900. Загальна кількість зареєстрованих редакторів сьогодні становить 10 919, тобто приблизно 0,2 % від всіх користувачів інтернету в Україні. За дотримуванням правил Вікіпедії спостерігають 14 адміністраторів (що, до чері, дуже й дуже мало у порівнянні з іншими Вікіпедіями).

Усього дописувачі української Вікіпедії зробили майже 1 500 000 редагувань (приблизно 6,1 на статтю).

В українській Вікіпедії також діють портали — сторінки, розраховані служити «Головними статтями» для конкретних галузей знань. Вони призначені для координації зусиль з написання статтей та пошуку інформації з певних тем. Їхня кількість та якість постійно зростає, на сьогодні в українській Віікіпедії 24 портали.

Трохи про історію української Вікіпедії

Звернімося знову до прес-релізу-100 000. Попри те, що спроби створити український сектор почалися ще у 2003 р., тільки 30 січня 2004 року незареєстрованим користувачем була створена перша стаття — «Атом». Трохи більше ніж через два місяці українська Вікіпедія мала вже 1 000 статей, і проект був офіційно активований. Наступну сходинку у 10 000 статей україномовна енциклопедія подолала 16 листопада 2004 року. Особливо бурхливе зростання числа статей розпочалось у листопаді 2006 року, відтоді за 16 місяців об'єм української Вікіпедії збільшився втричі.

Географія зареєстрованих редакторів україномовної Вікіпедії охоплює, крім України, ще 14 держав (США, Канада, Японія, Чехія, Росія, Португалія, Польща, Німеччина, Великобританія, Австрія, Грузія, Франція, Ісландія та Ізраїль). Як правило, кореспонденти УкрВікі – українська діаспора з цих країн, хоча є й іншомовні фахівці, які щиро і плідно співпрацють з нашою Вікі-енциклопедією.

У січні 2008 року зареєструвалося найбільша кількість дописувачів - 957, з яких 275 зробили понад 5 правок, а 80 редакторів — понад 100 редагувань.

Стратегічні завдання української Вікіпедії

Цей розділ у прес-релізі-100 000 викликав велику дискусію і врешті-решт автор цих рядків, який запропонував базисний текст, вимушений був через адміністраторів взагалі зняти весь розділ, щоб не подавати незавершений урізаний матеріал, який не становив цілісності. Ось що пропонувалося:

”Як і інші національні Вікіпедії, українська є найбільш потужним енциклопедичним Інтернет-ресурсом свого національного середовища, у перспективі — одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ.

Масштаб і якість кожного національного сектора Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедій є майданчиком змагань і репрезентацій світових культур, показником їх сучасних потенцій. Тому стратегічні завдання кожної національної Вікіпедії співвимірні місцю тієї чи іншої культури у сучасному світовому культурному просторі. Динаміка розвитку Вікіпедій, кількісні і якісні їх характеристики у суттєвій мірі корелюють з майбутнім національних культур і мов.

Виходячи з історичних реалій, місця і ролі Руси-України (за М.Грушевським) в історії Європи та світу, сучасного бачення українських пасіонаріїв та лідерів майбутнього країни доцільно спершу послідовно і наполегливо вибудовувати український сектор Вікіпедії за кількісними і якісними показниками на рівні польського та російського секторів (ближча перспектива), водночас орієнтуючись на досягнення рівня німецького та французького секторів (далека перспектива).

Така стратегія, така планка відповідатиме рівню історичної мети і завдань сучасної і майбутньої української нації і народу, України як лідера Східної Європи, як майбутнього члена ЄС та НАТО, як потужної світової культури з тисячолітнім минулим, що мусить і може стати одним зі стовпів Євроатлантичного простору.”

Кореспонденти нинішньої УкрВікі дискутували стосовно ЄС, НАТО, Руси-України, орієнтації на більш розвинені на сьогодні російську, польську, німецьку та французьку Вікіпедії, необхідності досягати їх рівня – і у всьому цьому віддзеркалювалися всі ті проблеми різної (різновеликої) компетенції учасників проекту Вікіпедії. В цілому треба констатувати, що сьогоднішня Вікігромада не змогла сформулювати консенсусний текст СТРАТЕГІЇ проекту. Що теж є показником.

Тепер про поточні завдання української Вікіпедії

На цьому терені спостерігається консенсус Вікігромади на таких позиціях: „Одне з найголовніших поточних завдань, що стоїть перед спільнотою українській Вікіпедії, — це значне поліпшення якості наявних статей. Приблизно 25 % статей позначено як незавершені. Сьогодні за показником глибини, який визначає якість статей, українська Вікіпедія значно відстає від інших Вікіпедій з кількістю статей понад 100 000. У той же час, індекс цитованості пошуковими сайтами, як і кількість відвідувачів енциклопедії, стрімко збільшується.

Значної уваги потребує і робота із залучення більшого числа редакторів до роботи над створенням української Вікіпедії, як великої кількості редакторів з широким колом знань, так і вузькоспеціалізованих фахівців.

Особливо важливим є залучення до Вікіпедії вчених-енциклопедистів, аналітиків, які мають і готові залучити до Вікіпедії вже напрацьовані ними бази даних, вчених зі знанням європейських і світових мов.

Крім того, важливе завдання — розширення числа користувачів та адміністраторів, більш активний розвиток співпраці з іншими Вікіпедіями.

На початку лютого 2008 року розпочато підготовку до проведення першої Української вікіконференції.

Завершується створення всіх статей зі списку Статі, які мають бути в усіх вікіпедіях.”

Замість висновків

Глобалізація, інформаційні технології дають абсолютно нові можливості для цивілізацій, культур в плані прояву себе у світі, подальшого розвитку. Вікіпедія – один зі знакових проектів, який уже зайняв перші позиції серед системно-наукової, довідкової інформації в Інтернеті. Надалі значимість цього проекту зростатиме.

Українська Вікіпедія попри брак уваги до неї влади, бізнесменів, громадського сектора, врешті – широкого кола науковців, аналітиків, все ж змогла порівняно досить гучно заявити про себе у світі. Звичайно, 19-е місце – це і добре і погано. Можна і треба вже скоро увійти у 10-у найбільших і при тому якісних Вікі-продуктів Інтернету. Але для цього треба на новому якісному рівні оновити кадри кореспондентів. А це добровільний проект, де КОЖЕН САМ ВИРІШУЄ – ЧИ ВИТРАТИТИ ЙОМУ СВІЙ ЧАС НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ ВІКІПЕДІЇ. Тут необхідні компетентні пасіонарії. Саме їх сьогодні і не вистачає. Але саме вони і тільки вони можуть радикально покращити (якісно і кількісно) проект.

Вікіпедія чекає на когорту фахівців. Те про що мріяли багато хто – створення досконалого енциклопедичного банку даних українською мовою, який універсально перетинається з іншомовними банками-аналогами (Вікіпедіями) – цілком здійснена задача. Час закликів давно минув. Настав час дії.




Володимир Білецький
Доктор технічних наук, професор,
керівник проекту і редактор української „Гірничої енциклопедії”,
шеф-редактор аналітичного журналу «Схід»