Мережа аналітичних центрів України

14 вересня 2007 року в приміщенні Укрінформ Фонд "Демократичні ініціативи" представив результати загальноукраїнського опитування дорослого населення України, яке було проведено Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 4-11 вересня 2007 р.

Учасники:

§ Ілько Кучерів — директор Фонду “Демократичні ініціативи”;
§ Ірина Бекешкіна — науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи”, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України;
§ Олександр Вишняк — керівник фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс”.

Ведучий: Юрій Горбань — прес-секретар Фонду “Демократичні ініціативи”.

Україна напередодні парламентських виборів: громадська думка населення України

Загальноукраїнське опитування дорослого населення України було проведено Фондом “Демократичні ініціативи” та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” 4-11 вересня 2007 р. Методом інтерв’ю опитано 2012 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки не перевищує 2.2%.
Опитування фінансувалося коштами гранту Фонду “Відродження”.
· У позачергових виборах 58% населення висловили готовність узяти участь “обов’язково” і ще 22% – “скоріше за все”.
· Якби вибори відбулися у першій декаді вересня, Партія регіонів набрала б 34.7%, Блок Юлії Тимошенко — 25.7%, Блок “Наша Україна-Народна самооборона” — 11.9%. Імовірним є проходження до Верховної Ради Блоку Володимира Литвина (3.3%) та, можливо, Комуністичної партії України (2.7%). Не визначилися із вибором 12%, найбільшою мірою — у Західному регіоні (18%), найменшою — у регіоні Донбасу та Криму (6.5%). Усі відсотки вирахувано у відношенні до тих, хто висловив готовність узяти участь у голосуванні.
· У своєму виборі впевнені 74.5%, а 21% ще може і передумати, 3% не певні зовсім. Найбільше впевнені у своєму виборі виборці Блоку Юлії Тимошенко (78%), Партії регіонів (75%) та Блоку “Наша Україна-Народна самооборона” (73%). Меншу впевненість висловили виборці КПУ (67%) та Блоку Литвина (54%).
· Головним мотивом обрання партії чи блоку для виборців є привабливість програм та пропозицій (51%), 36% обирають партію за її лідером, 26% вважають, що обрана партія чи блок виражають їхні інтереси.
· Більше половини виборців вважають, що їм вистачає потрібної інформації щодо програм і пропозицій політичних сил, що йдуть на вибори. Найбільше виборці обізнані з пропозиціями щодо питань економічного розвитку країни (43%), підвищення рівня життя людей (46%). З усіх інших питань виборці обізнані значно менше: щодо боротьби з корупцією (25%), зовнiшньополiтичних позицiй партiї (блоку) (19%), питань охорони здоров’я (16%), реформування житлово-комунального господарства (13%), питань, як зробити владу прозорою (15%), кандидатів, яких партія (блок) висуває на посаду прем’єр-міністра (17%), об’єднання у коаліцію (10%), питань минулої діяльності партії та її представників (12%).
· Позиції населення стосовно найбільш бажаної коаліції більшості у Верховній Раді практично поділилися: 31% підтримують коаліцію у складі Партії регіонів+КПУ+СПУ, а 29% — Блоку “Наша Україна-Народна самооборона”+БЮТ. Коаліцію Партії регіонів+“Наша Україна-Народна самооборона” підтримують лише 3.5% населення, Партії регіонів+БЮТ — 4%, а велику коаліцію у складі Партії регіонів+“Наша Україна-Народна самооборона”+БЮТ – 6%.
· У разі висунення партіями та блоками своїх кандидатур на посаду прем’єр-міністра найбільшу підтримку населення отримали Віктор Янукович (31%) та Юлія Тимошенко (27.5%).
· Майже половина виборців — 46% — взагалі не ознайомилися зі списком партії (блоку), за які збираються проголосувати, ще 24% знають лише першу п’ятірку.
· Головним джерелом отримання інформації щодо виборів є виступи представників партій та блоків по телебаченню у різних програмах (37%), газетні публікації (29%) та теледебати представників партій та блоків (25%).
· Передвиборні дебати по телебаченню регулярно дивляться 23%, ще 51% — час від часу. Основні телеканали, де дивляться дебати, — „Інтер” (47%), “1+1” (40%), ICTV (29%), “5-й канал” (21%). Водночас задоволення від дебатів відчувають лише 15% телеглядачів, а найбільш поширене відчуття — це розчарування (37%). Найбільше глядачам сподобалося у теледебатах обговорення суспільно значимих проблем (це відзначили 27%), а не сподобалося — вiдволiкання на дрiбницi i зведення полiтиками рахункiв мiж собою (46%), невмiння полiтикiв дебатувати та вислуховувати iншу сторону (37%), неконкретнiсть пропозицiй, незрозумiлiсть, як їх втiлити у життя (24%).
· Переддень виборів-2007 відзначається надзвичайно високим рівнем недовіри до їх чесності: 35% населення припускає, що результати можуть бути перекручені (35%) і ще 20% певні, що результати будуть перекручені. Громадяни переважно не довіряють Центральній виборчій комісії (41% не довіряють, 28% довіряють). У ставленні до місцевих виборчих комісій думки поділилися: 38% їм довіряють, 32% — ні, решта не визначилися.
· 42% вважають, що вибори нічого не змінять, 28% сподіваються, що вибори зможуть поліпшити ситуацію у країні, проте 12% вважають, що вибори ситуацію погіршать.
· Головні заходи, які слід здійснити для того, щоб вибори були справді демократичними, — це чiтко фiксувати усi обiцянки, що їх публiчно дають партiї, аби потiм домагатися їх виконання (44%) та вимагати вiд учасникiв виборiв чiтких програм i пропозицiй (26%), узяти проведення виборiв пiд контроль громадських органiзацiй (33%), залучити мiжнародних спостерiгачiв для спостереження за виборами (23%), з метою профiлактики порушень широко оприлюднити факти судових рiшень у справах щодо фальсифiкацiї минулих президентських виборiв (23%).
· Напередодні виборів майже дві третини населення України (62%) вважає, що усе, що відбувається нині в Україні, йде у хибному напрямку. У правильності курсу впевнені лише 14%, решта 23% не визначилися.
· У вересні 2007 року громадяни України переважно не довіряли органам державної влади та державним інституціям. Найбільше громадян не довіряють Верховній Раді України (баланс довіри-недовіри становить –41%), міліції
(–41%), судам (–40%), прокуратурі (–33%), Конституційному суду (–30%), уряду України (–32%). Дещо менші показники недовіри — до Президента України (–26%), місцевої влади (–25%) та Служби безпеки України (–21%). Істотно (порівняно з червнем) перейшла до негативу довіра до українських ЗМІ (у червні вона становила +6%, у вересні –4%).
· Довіра переважає тільки стосовно неполітичних інституцій — церкви (баланс довіри-недовіри +47%) та Збройних сил України (+14.5%).
· В Україні немає жодного політика, якому довіряють більше, ніж не довіряють. Серед запропонованих респондентам кандидатур найменше довіри у них до Олександра Мороза (баланс довіри-недовіри становить –47%) та Петра Симоненка (–42%). Далі за рівнем негативу йдуть: Юрій Луценко (–32%), Володимир Литвин (–23%), Юлія Тимошенко (–15%), Віктор Янукович (–11%). За час, що минув від червня 2007 року, у більшості провідних політиків погіршився баланс довіри-недовіри: у Олександра Мороза на 9%, Юрія
Луценка — на 8%, Петра Симоненка — на 7%, Віктора Януковича – на 6%. Істотно покращився баланс довіри-недовіри у Юлії Тимошенко (на 13%) та дещо поліпшився у Володимира Литвина (на 4%).
· Населення загалом негативно оцінює діяльність Верховної Ради V скликання: 43% вважають, що за час її діяльності ситуація у країні погіршилася, 34% — що ситуація не змінилася, і лише 11% відзначають поліпшення ситуації. Найбільше погіршення фіксується в економічній ситуації в Україні (38%), рівні життя сім’ї (33%), рівні моральності та прозорості влади (37%), утвердженні верховенства закону (31%).
· У суспільстві дуже виражені протестні настрої: 47% вважають, що потрібно активно протестувати у разі погіршення умов життя, а 35% згодні за будь-яку ціну зберігати порядок, мир та спокій.
· Якби президентські вибори відбувалися у першу декаду вересня 2007 року, найбільший відсоток у першому турі набрали б Віктор Янукович (35.6%) та Юлія Тимошенко (23.1%). Чинний Президент Віктор Ющенко набрав би 11.0%. Не визначилися з вибором 12.2%.

Основні результати опитування
“Громадська думка населення України — вересень 2007 року”

З 4 по 11 вересня 2007 року Фонд “Демократичні ініціативи” та фірма “Юкрейніан соціолоджі сервіс” провели передвиборне соціологічне дослідження з тим, аби виявити динаміку передвиборної ситуації на дострокових виборах Верховної Ради України. Опитування проводилося у всіх областях України, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі, а також у всіх типах поселень.
Всього було опитано 2012 респондентів за квотною національною вибіркою, яка за статтю, віком, освітою, типом поселення респондентів та областям України репрезентує доросле населення у віці понад 18 років. Максимальна похибка вибірки не перевищує 2,2%. Для виявлення динаміки рейтингів у прес-релізі використовуються також дані проведених у квітні, травні та червні 2007 року опитувань фірми “Юкрейніан соціолоджі сервіс” за аналогічною вибіркою понад 2000 респондентів (у червні разом з Фондом “Демократичні ініціативи”).
Динаміка рейтингів партій та блоків у квітні–вересні 2007 року
та можливий склад Верховної Ради України VI скликання
Проведений аналіз передвиборної ситуації в квітні–вересні 2007 року, за результатами чотирьох опитувань за аналогічною вибіркою та складом основних партій та блоків для голосування, дає змогу зробити такі висновки щодо динаміки рейтингів партій та блоків (див. табл. 1).
1. Безперечним лідером на позачергових виборах до Верховної Ради була і є Партія регіонів. Рейтинг ПР (серед тих, хто збирається брати участь у голосуванні) за весь цей період залишається стабільним і, незважаючи на збільшення частки визначених, не зростав.
2. Принципові зміни відбулись у секторі “помаранчевого” електорату. Якщо за період з квітня по початок липня нинішнього року рейтинг БЮТ знижувався, то в останні два місяці він різко зріс. БЮТ вже вдвічі за рейтингом випереджає Блок “Наша Україна – Народна самооборона”. Основні чинники цього — різке підвищення активності БЮТ та вкрай невдала стратегія блоку “Наша Україна–Народна самооборона” на виборах.
3. Суттєві зміни відбулись і в другому ешелоні виборчих перегонів, де Компартія України через пасивність і відсутність нових ідей суттєво знизила рівень своєї підтримки, а Блок Литвина наздогнав і навіть незначно випередив КПУ. Однак обидва ці суб’єкти виборчого процесу балансують на межі 3%-го бар’єра. І їх проходження до Верховної Ради не гарантоване (враховуючи похибку опитування і прогнозу).
4. Практично втратили шанси на подолання 3%-го бар’єра СПУ та ПСПУ, які мають менш ніж 2% електоральної підтримки. А інші партії та блоки навряд чи зможуть отримати і 1% голосів.
Якби вибори відбувались в першій половині вересня, то Партія регіонів могла б за прямим прогнозом отримати 38,8±2,5% голосів і отримати 198±10 місць у Верховній Раді, БЮТ — 29,2±2% голосів та 149±8 місць у Верховній Раді, НУНС — 13,4% ±2% голосів та 68±6 місць у Верховній Раді, Блок Литвина – 3,8±1% голосів та 0–19 місць у Верховній Раді, КПУ — 3,1%± 0,9% голосів та 0–16 місць у Верховній Раді. Однак до Верховної Ради пройдуть 3–5 партій та блоків і при 3-х, 4-х, 5-ти “прохідних” суб’єктах кількість місць лідерів при тих самих голосах змінюватиметься. Крім того, за дві декади до виборів ситуація може змінитись ще на кілька відсотків.
Потрібно також враховувати (див. табл. 2), що найвища частка невизначених виборців у Західній Україні, трохи нижча — в Центральній, а найменша — в Донбасі та Криму. Тому БЮТ, яка є безперечним лідером в цих регіонах, набере більше голосів, ніж показує прямий прогноз, а Партія регіонів та КПУ — менше, бо має в цих регіонах меншу підтримку (особливо в Західній Україні).
Роблячи прогноз на вибори, не можна не враховувати і рівень усталеності електоратів провідних партій та блоків, адже навіть у лідерів виборчих перегонів стійкий електорат становить близько 3/4 всіх потенційних виборців, в КПУ — 2/3, а у Блоку Литвина електорат найменш усталений. Враховуючи, що Блок Литвина та КПУ вже мають підтримку на межі 3%-го бар’єра, невисока усталеність їхніх електоратів досить невизначена напередодні голосування (див. табл. 3), тому існує вірогідність їх не проходження до Верховної Ради VI скликання.

Результати опитування в доданому файлі.