Поштовх для пробудження самосвідомості

В наш час Україна йде шляхом важких випробувань, втім економіко-соціологічний аналіз показує, що труднощі будуть ще зростати (екстенсивні резерви обмежені). Тому схвальним є намагання певних груп активних громадян – науковців, промисловців, громадських діячів - зробити все можливе для з'єднання України, її соціального і економічного піднесення.

17-18 травня в м.Луганську вже вдруге відбулася Міжнародна наукова конференція “Стосунки Сходу та Заходу України: суб’єкти, інтереси, цінності”. Її співорганізаторами стали кафедра філософії та соціології Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка, кафедра правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, Центр з вивчення суспільних процесів та проблем гуманізму, Міжнародна благодійна установа Центр національного відродження ім. С.Бандери, Галицький історико-політологічний центр. Мета конференції: з’ясувати регіональні особливості Донбасу та Галичини як найбільш яскравих представників регіонів України, інтереси і вектори їхнього розвитку, продовжити суспільний діалог заради пошуку шляхів консолідації України.
Особливостями цьогорічної конференції було вагоме представництво гостей із Заходу України - досвідчених фахівців, представників політичних, наукових еліт, а також українців із закордону. Якщо в ході минулорічної конференції було заслухано 33 доповіді, то в програмі нинішньої конференції їх значилося вже 87. Серед учасників конференції були представлені вчені з Львова і Луганська, Івано-Франківська і Донецька, Тернополя і Харкова, Києва і Одеси, Вінниці і Сімферополя, Чернівців і Маріуполя. Це є справжнім доказом усвідомлення науковим співтовариством важливості міжрегіонального порозуміння в сучасній Україні. Разом з тим, широке представництво створювало певну колізію, коли носії різних ідеологічних уподобань зустрілися обличчям до обличчя. У зв’язку з цим треба віддати належне науковому керівнику конференції, завідуючому кафедрою філософії і соціології Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка д.с.н. Іллі Федоровичу Кононову, який не тільки представив важливі результати, отримані колективом його кафедри при підготовці до конференції, але й зміг толерантно і кваліфіковано вести хід дискусії і створити атмосферу доброзичливої уваги і підтримки кожного виступу. Діалог був науково витонченим і етично зваженим. Окремі незначні відхилення від цього тільки підкреслювали усталений тон дискусії. Гості конференції з Заходу помітно відрізнялися своєю відкритістю, чутливістю, здатністю до поетичних засобів висловлювання своїх думок.
Порозуміння учасників конференції відбувалося не тільки в ході наукової дискусії. Важливою складовою перебування на гостинній Луганщині стала подорож ще в перший день роботи до шахтарського містечка Ровеньки, яке має давню історію. Воно набуло світової слави завдяки подіям Великої Вітчизняної війни – подвигу молодогвардійців. Гості конференції поклали квіти до пам’ятника юним захисникам Вітчизни, відвідали місця, де відбувалися драматичні події лихоліття. Змістовним і небайдужим було спілкування з фахівцями міської ради, з викладачами та студентами Ровеньківської філії Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка. Події дня розчулили гостей - виникло відчуття всеукраїнського братства, яке існує незалежно від мов спілкування та релігійної приналежності.
В ході виступів на конференції було оприлюднено такі дані: приблизно 70 відсотків мешканців Сходу і Заходу ніколи не були відповідно на Заході і на Сході України. Уявлення про життя цих регіонів в наш час формується завдяки ЗМІ. Тому ми не позбавлені певних фобій, стереотипів, живемо під впливом міфів. Внаслідок цього і образ України у нас різний. Ці уявлення формують пізнавальну позицію дослідників, що створює певні обмеження.
Емпіричною базою багатьох публікації і виступів на конференції явилося змістовне і фахове соціологічне дослідження «Україна: образи регіонів та міжрегіональні стосунки», яке було проведено кафедрою філософії і соціології Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка та кафедрою правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка навесні 2007 р. (співкерівники: д.с.н. І.Ф.Кононов, С.В.Хобта та к.с.н. С.А.Щудло). Одержані дані дали змогу зробити суттєві висновки щодо причин розмежування України, які породжено дією політичних, релігійних, економічних та ін. факторів і змінних.
Плідною особливістю конференції став обмін результатами досліджень представників різних наук: істориків, соціологів, політологів, економістів. Тому збірка доповідей вражає своїм обсягом, не зважаючи на те, що цією проблемою тільки-но починають цікавитися . На конференції знайшлося місце і для представників технічних наук, які опікуються вирішенням проблеми видобутку нових енергетичних носіїв, а саме сірководня – з дна Чорного моря.
Головні висновки, які можна зробити за підсумками конференції, полягають у тому, що для об’єднання Сходу та Заходу України необхідна чітко визначена національна ідея, яка буде підтримана населенням, активна участь регіональних еліт, держави в запобіганні професійно відпрацьованим політичним технологіям розбрату, які методично знесилюють суспільство. Втім важлива роль належить науковцям, які здатні віднайти та поширити в громадській свідомості ті цінності, які накопичено суспільством, подолати нав’язані стереотипи та міфи масової свідомості. У міжособистістному спілкуванні учасників конференції проблем не було – так само як не має їх і в пересічених мешканців, які відвідують різні області України.
Конференція досягла своєї мети і в пізнавальному, і в емоційному вимірах. Проведення наступних зборів планується в університетах інших обласних центрів Сходу та Заходу України.

Тему відродження України було продовжено на науково-практичній конференції “Націоналізм і глобалізм у розвитку національних економік: вплив на індустріальну та постіндустріальну економіку, світова та вітчизняна практика”, яка відбулася 25-26 травня в м.Дніпропетровську. Її організаторами стали громадська установа “Інститут суспільних досліджень” (м.Дніпропетровськ), Міжнародна благодійна установа Центр національного відродження ім. С.Бандери, Рада конкурентоспроможності України, Фундація ім. Олега Ольжича.
Ініціатива проведення цієї зустрічі належить провідним представникам середнього бізнесу Дніпропетровщини, які потерпають від тиску транснаціональних корпорацій за умов бездіяльності центральних владних структур.
Хто може підтримати вітчизняних товаровиробників в цій боротьбі? Розглядалося декілька думок з цього приводу. Одна з тез - захисниками інтересів українського бізнесу можуть бути громадські об’єднання націоналістичного спрямування.
Метою конференції були оцінка впливу глобалізації на економічну діяльність в Україні, а також винайдення засобів підтримки вітчизняного виробника, у тому числі з використанням досвіду минулого.
Як виявилося в ході дискусії, учасників конференції можна було поділити на дві групи щодо ставлення до глобалізації: найменш численна, але авторитетна за науковою аргументацію, група прихильників лібералізму, тобто “економічних фаталістів”: мовляв, глобалізація має незворотній характер, всім країнам доведеться жити за її умов і треба якось пристосовуватися, а ринок все вирішить за своїми законами. Друга група – більш критично налаштованих, яка вбачає у глобалізації загрози і виклики незалежності України. Щоб протистояти руйнівній дії зовнішніх і внутрішніх чинників, необхідно використати національно-мобілізаційну модель, що передбачає певну закритість, опору на власні сили та ін.
Ключовими словами, які домінували на конференції були “конкурентоспроможність” і “протекціонізм”. На переконання деяких учасників, саме конкурентоспроможність може стати змістом національної ідеї. Одне тільки протиставлення “конкурентоспроможність чи вишиванка” (а під “вишиванкою” вбачалися культурно-духовні ознаки національної ідентичності) викликало жваву дискусію, адже принципове значення для досягнення конкурентоспроможності має вибір моделі державного устрою: національна держава чи держава-корпорація?
В доповіді д.е.н Крючкової І.В. (м.Київ) було дано аналіз місця України в світових рейтингах конкурентоспроможності, виявлено причини негативних тенденцій в економіці. Яскравим виступом к.е.н. Шніпко А.С. (м.Київ) розкрив сутність глобалізації стосовно перспектив України, оцінив управлінський чинник соціальних змін.
Особливістю конференції стала участь молодих вчених – представників націоналістичних рухів, які підготували змістовні доповіді.
Гостинні дніпропетровці влаштували цікаву річкову подорож по Дніпру. Її супроводжувала розповідь к.і.н. Репана О.А., якому вдалося передати своє захоплення славетною історією краю. Спогади про отаманів, гайдамаків, козаків, які ходили по цих місцях, втілено у численних піснях, які виконував музикант місцевого гурту “Вертеп”.
Один з важливих висновків конференції полягає у тому, що вітчизняний бізнес ще не відчув на собі у повній мірі загроз глобалізації і займає пасивну позицію. Учасники конференції були зацікавлені у пошуках шляхів практичного вирішення окреслених проблем. Тому у заключній частині конференції між іншим лунали заклики до створення нового громадського об’єднання.
Ідейним лідером і привітним господарем конференції був директор Інституту суспільних досліджень Володимир Григорович Панченко, відомий в своєму краї просвітницькою і благодійницькою діяльністю.
В цілому, обидві конференції показали, що в Україні, попри всі негаразди, є стійкі захисники її інтересів.

К.с.н. Мельцер Л.Г.
(м.Донецьк)