ББК 28.903.1
Олексій Слюсарєв,
кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології,
вірусології та епідеміології, Донецький державний
медичний університет
Олена Ракша-Слюсарева,
кандидат медичних наук, доктор біологічних наук,
ст. науковий співробітник, професор кафедри
товарознавства та експертизи продовольчих товарів
Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського

ЕКОІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УМОВНО ЗДОРОВИХ МЕШКАНЦІВ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ В ДИНАМІЦІ МОНІТОРИНГУ
ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Після аварії на ЧАЕС на території Донецького регіону виникла нова радіоекологічна обстановка, яка ускладнила раніше сформовану екологічно несприятливу ситуацію та дотепер ще не повністю вивчена. Так, на “слідах” радіоактивної хмари, що виникла у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС, на території області сформувалися близько 13000 „плям” забруднення радіоактивними осадами різної величини, іноді до 1 км². Проведені дослідження показали, що середній рівень потужності дози на цих територіях складає 17-20 мкр/год, тоді як на всій території області він рівний 11-14 мкр/год. [1,2]. Дослідження 90-х років зафіксували перехід радіоактивних речовин з ґрунтів в рослини, а потім попадання їх в продовольчі товари. Так, було встановлено, що в 80 % відібраних проб продуктів (молоко, овочі, зернові, м’ясо) в контрольних населених пунктах по всіх районах області містили цезій 137. Проведені нами в 1990 - 2000 роках дослідження показали, що погіршення екологічної обстановки в Донецькому регіоні останніми роками привело до несприятливих зрушень в стані здоров’я населення [3-6]. Зокрема, спостерігається зростання ряду захворювань, пов’язаних з порушеннями в системі крові і імунітету [7-8].
Не викликає сумніву, що моніторинг гемато-імунного стану організму як віддзеркалення загального стану психонеройімуноендокринної системи, є одним з найвірогідніших сучасних методів оцінки стану здоров’я популяції. Моніторингові дослідження стану імунітету, що обов’язково включають і починаються аналізом гемограми, і цитоморфологічних змін лейкоцитів периферичної крові дають можливість не тільки об’єктивно оцінити стан здоров’я популяції, визначити найбільш ослаблені контингенти, але й дати рекомендації з корегування виявлених порушень нейроімуноендокринної системи, попередивши економічний збиток, пов’язаний з втратою здоров’я частиною населення.
Метою роботи був аналіз результатів дослідження показників гемато-імунологічного стану умовно здорового населення Донецького регіону у 1990-2000 роках, як основного етапу загального моніторингу стану здоров’я різних контингентів населення на протязі 20 років після аварії на ЧАЕС.
Матеріали і методи
Для вивчення стану здоров’я населення Донецької області була обстежена група умовно здорових осіб у віці від 22 до 52 років - 75 чоловіків і 81 жінка, що постійно мешкають в регіоні. Професійна діяльність вказаних осіб не була пов’язана з роботою в умовах підвищеного радіаційного навантаження і гірничодобувної промисловості. Обстежені оцінювали стан свого здоров’я як хороший. Попередні клініко-лабораторні дослідження і огляд їх терапевтом, невропатологом і дерматологом показав відсутність у даної групи, будь-яких захворювань.
Визначення й оцінка показників гемограми проводилась звичайними лабораторними методами. Дослідження складу популяцій і субпопуляцій лімфоцитів у умовно здорового населення Донецького регіону проводилося методом імунофлюоресценції за допомогою вітчизняної панелі моноклональних антитіл для виявлення експресії рецепторів мембранами мононуклеарів, аналогічних СD 3+, CD 4+, CD 8+, CD 20+,CD 16+, СD25+, CD38+, HLA, HLA-Dr, виробництва Лабораторії біотехнології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, зареєстрованої й затвердженої Міжнародними робочими комітетами. Як вторинні антитіла використовувалися F(ab’)-фрагменти козиної антимишачої сироватки, міченої флуоресцєінатіоізоцианатом (FITC), виробництва США. Вміст імуноглобулінів класів А, М, G визначали методом радіальної імунодіфузії за Mancini G. et all, 1965. Для дослідження використовувалися комерційні препарати моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів людини А, М, G, виробництва Інституту епідеміології, мікробіології ним Н.Ф. Гамалеї АМН РФ (Москва). Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали колориметричним методом, з використанням фотоелектроколориметра (ФЕК) КФК -2МП при довжині хвилі 450 нм за методу Digione Мetall, 1964. Одержані результати оброблялися методами варіаційної статистики і рангової кореляції з використанням PCL. Були використані програми "Statistica Window, і пакет відповідних програм вимірювань
Результати та обговорення
Показники гемограми обстежених дещо відрізнялися, залежно від статі. При цьому відмінності у вмісті елементів лейкограми чоловіків і жінок реєструвалися й при їх виразі як у відносних, так і в абсолютних величинах.
У чоловіків були зареєстровані вищі показники таких елементів гемограми, як вміст гемоглобіну, тромбоцитів, еритроцитів, лейкоцитів периферичної крові. При цьому вірогідні відмінності виявлені лише у вмісті гемоглобіну периферичної крові, що був вищим у чоловіків (Р 0,05). У чоловіків був нижчим вміст популяції Т, В-лімфоцітов і природних кілерів за рівнем експресії мембраною лімфоцитів антигенних рецепторів CD3+, CD22+, СD16+. Крім того, у чоловіків був декілька нижчим вміст субпопуляцій лімфоцитів Т-хелперів (CD4)+ й Т-супресорів (CD8+), а вміст активованих пулів Т (CD 25+) і В (CD 38+) лімфоцитів - трохи вищим. Експресія антигенів гістосумісності I (HLA), II (HLA-Dr) класів, що забезпечують взаємодію імунокомпетентних клітин, та експресія антигену, що індукує апоптоз (CD95+), також були вищими у чоловіків. Проте при статистичній обробці ці відмінності виявилися недостовірними (Р>0,05)
Вміст зрілих Т-лімфоцитів (СD3+), за експресією антигенних рецепторів мембранами лімфоцитів, в середньому складав 1,11 +0,03 Г в 1 л. Абсолютний вміст Т-хелперів / індукторів (СD4+) дорівнював 0,57+0,01 Г в 1 л, а Т - супресорів / кілерів (CD8+) -0,34+0,01 Г в 1 л. Імунорегуляторний коефіцієнт СD4+/ CD8+ в середньому був рівний 1,87+0,07. Вміст активованих Т - лімфоцитів, які визначалися за експресією рецептора до інтерлейкіну - 2 (CD25+), складав 0,34+ 0,02 Г в 1 л. Вміст В - лімфоцитів (СD 22+) дорівнював в середньому 0,89+0,04- Г в 1 л. Пул активованих В- лімфоцитів, за експресією СD38+, в середньому був 0,34+0,05- Г в 1 л. Вміст природних кілерів (CD 16+) в середньому становив-0,35+ 0,03 Г в 1 л. Експресія антигенів гістосумісності I класу (HLA) і II класу (HLA-Dr) в середньому складала 1,16 + 0,06 (Г в 1 л) і 1,01 (Г в 1 л) відповідно. Експресія антигенного рецептора, що індукує апоптоз, дорівнювала 0,92+0,15 Г в 1 л
Рівень імуноглобулінів класів M, G, А периферичної крові жінок і чоловіків, що проживають в Донецькому регіоні, вірогідно не відрізнявся (Р>0.05). В середньому вміст імуноглобуліну А, M, G в периферичній крові був відповідно 1,85+ 0,14 г/л, 1,12+ 0,09 г/л, 9,27+ 0,37 г/л.
Дослідження фагоцитарної активності нейтрофілів свідчило про декілька вищу його активність у чоловіків, за винятком відносного числа фагоцитуючих нейтрофілів та їх поглинальної здатності, які були вищими у жінок. Проте, вірогідних відмінностей вивчених показників виявлено не було (Р > 0.05). Фагоцитарна активність УЗН в середньому була 56,20+5,20%, поглинальна здатність нейтрофілів - 5,30+0,06 мікробних часток. Потенційна бактерицидна активність нейтрофілів, за даними спонтанного НСТ-тесту, складала 19,40+1,80 %, а стимулююча продігіозаном-29,95+2,30 %. Індекс активації нейтрофілів у спонтанному НСТ-тесті був 0,26+0,02, а в стимулюючому 0,35+0,06.
У чоловіків і жінок відрізнялися показники плазми крові, що віддзеркалюють, в першу чергу, стан систем детоксикації організму. Так, у жінок реєструвався декілька вищий вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), більшою була токсичність плазми крові, що підтверджувалося тестом з Paramecia caudatum і показниками середніх молекул. Небагато вище у жінок була і в’язкість плазми крові. Проте, також як і при порівнянні даних за іншими показниками, що характеризують гемато-імунологічний статус організму, вірогідних відмінностей величини показників плазми крові у чоловіків і жінок Донецького регіону не було виявлено (P>0.05). Так, в’язкість плазми крові складала в середньому 1,66+0,05 Спз., вміст середніх молекул при довжині хвилі 254 нм 0,408+0,030, 280 нм - 0,479+0,060, коефіцієнт ПСМ 254/280 - 0,85+0,04. Рівень циркулюючих імунних комплексів в середньому складав 35,90+3,52 одиниці оптичної щільності.
Дані отримані в динаміці дослідження умовно здорового населення з 1990 по 2000 р. свідчили про хвилеподібні зміни вмісту гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і гематокритного числа, що не виходить за межі норми. При цьому з 1990 по 2000 рр. вірогідно, хоча і в межах регіональної норми знизився вміст тромбоцитів периферичної крові (Р